Торік до складу Збаразької міської громади увійшло мальовниче село Синява, що знаходиться неподалік Збаража. Незважаючи на скорочення кількості населення (менше 700 жителів), масового виїзду на закордонні заробітки, його мешканці не втрачають надії, що із входженням у громаду село буде врятоване від занепаду. Адже певні орієнтири для розвитку воно отримало, будучи разом із Синягівкою  в складі окремої Синявської сільради.

Село, багате пам’ятками

За переказами старожилів, поселення виникло на  лісовому масиві, який по краях переходив у зарослі верби – іви. Навесні вони розквітали синім цвітом і місцеві жителі назвали ці кущі синьою гивою. Звідси й  назва сіл – Синява і сусіднього – Синягівка. У Cиняві є ряд історичних та архітектурних пам’яток. Привертає увагу  новими оригінальними вітражами церква Чесного Хреста, збудована у 1928 р. Завдяки фінансовій допомозі уродженця села, директора ТОВ «Компанія Лан» (Тернопіль) Мирославу Лобоцькому храм перекрили, відшліфували  камінь, з якого викладено стіни, провели внутрішні ремонти роботи та замінили іконостас. На черзі – встановлення нової огорожі подвір’я церкви.

Ще у 1883 р. за кошти тодішнього власника села Вермбергера був збудований костел. Його знищили в часи войовничого атеїзму, у 1963 р. Камінь використали на будівництво дороги, і нині, як пам’ять про святиню, височіє одинокий хрест.

 У минулі роки мешканці села насипали символічну могилу борцям за волю України. За кошти  бюджету колишньої сільради відремонтували пам’ятник односельчанам, полеглим у Другій світовій війни та облагородили прилеглу територію. Учні школи підтримують партнерські відносини з містом-побратимом Збаража – Болеславцем (Польща). До часів пандемії короновірусу вони кілька разів їздили в це місто на екскурсії, презентували школу і українську культуру. А старшокласники з Болеславця щороку в липні приїжджали в Синяву і, беручи участь в акції «Могили предків ніколи не забуті», разом із учнями Синяви впорядковували старий цвинтар. Нічого дивного: до Другої світової у селі переважало польське населення. А в часи депортації 1945-1946 рр.. поляків  вигнали на територію Польської Республіки, а в Синяву переселили українців із Закерзоння, здебільшого з Лемківщини і Надсяння.

Аграрне село із вкрапленнями переробки

У радянський період економічну славу селу приносив потужний колгосп імені Т. Шевченка. Тепер його розпайовані землі орендують два великі підприємства – ПАП «Агропродсервіс»(850 га), ФГ «Еліта-2014» (250 га) і декілька дрібних підприємців. Між ними – жорстка конкуренція і неписаний договір. Тому платять за оренду земельного паю середніх розмірів – 2,36-2,38 га однаково – 24 ц зерна або 12 тисяч грн. Всі сільгосппідприємства займаються виключно рослинництвом. Тваринництво, яке б створювало додаткові робочі місця в селі, на жаль, досі не відродилося.

Переробна промисловість у селі представлена єдиним підприємством – приватний підприємець Євген Олексюк має у власності млин, який переробляє зерно на борошно та комбікорм. Сумно, що вже понад три роки не працює цегельний завод, який справно продукував червону цеглу ще з 1967 р. Але  закінчився термін дії ліцензії на розробку родовища суглинків та й керівництво підприємства не забажало модернізувати обладнання, і виробництво цегли припинилося. У селі працюють дві приватні продуктові крамниці і одна – господарських товарів.

Школа – дев’ятирічна, зі здобутками    

У Синяві є школа І-ІІ ст. (її нова назва – Синявська гімназія). Через несприятливу демографічну ситуацію кількість дітей у селі невпинно  зменшується і нині в школі навчається 75 учнів. Однак, як розповідала директорка школи Любов Качаловська, вихованці цього навчального закладу неодноразово займали призові місця на обласних олімпіадах з правознавства, історії, математики, фізики, а в колишньому Збаразькому районі були переможцями олімпіад із цих предметів. Синявські школярі можуть похвалитися досягненнями і в спорті. Вони брали участь в обласних змаганнях з легкої атлетики, а в районі посідали призові місця з настільного тенісу. Синявські школярі виготовляють оригінальні вироби декоративно-ужиткового мистецтва. Цього року їхня новорічно-різдвяна шопка (вона створена з природного матеріалу з використанням макарону) після презентації у Збаразькому відділі освіти і Національному заповіднику «Замки Тернопілля» була відправлена на виставку в Чехію і там отримала міжнародну нагороду.             

Відремонтовані соціальні заклади

 Староста села Віталій Теребецький із 2012 року був сільським головою Синяви і Синягівки, тож добре знає проблеми цих населених пунктів. А тепер в його старостинський округ входять п’ять сіл – Синява, Синягівка, Шили, Добромірка і Діброва.

GEDSC DIGITAL CAMERA

Пан староста детально розповідає, що іще до перебування Синяви в складі Збаразької громади школа оновила обличчя. За кошти сільського бюджету і колишнього ТОВ «Берегиня добра» замінили частину вікон на металопластикові. У 2016 р. у школі провели капітальний ремонт даху. Вартість робіт становила понад 1 млн. грн., із яких 127 тисяч грн. – співфінансування із сільського бюджету. В іншій частині великої будівлі школи у 2014 р. відкрили дитсадок «Вишенька», де тепер перебуває одна різновікова група дітей (20 малят). Так виходить економніше для місцевого бюджету. Дитсадок об’єднаний зі школою однією системою газового опалення, яке не перестає дорожчати. У 2015 р. за кошти села придбали та встановили спортивно-ігровий майданчик, який облюбувала малеча.

У Синяві діє старенький ФАП, де працює один фельдшер (раніше було три медпрацівники). Сюди навідується сімейний лікар зі Збаража, який, до слова, недавно у складі мобільної бригади проводив вакцинацію мешканців. За кошти бюджету села у ФАПі ще раніше провели найнеобхідніші ремонтні роботи – придбали профнастил і зробили перекриття даху, замінили вікно і встановили металопластикові двері. До оновлення ФАПу доклало фінансів і тодішнє ТОВ «Берегиня добра», яке орендувало землі мешканців.

Клуб Синяви славний чоловічим і жіночим змішаним хором, який у 2022 р. відзначатиме своє 60-річчя. Цей колектив постійно бере участь в різних урочистих подіях та святкових заходах села і громади. Вкладення з бюджету села дали можливість виконати   важливі роботи –провести газифікацію будівлі, встановити чотири  конвектори, замінити вікна та  вхідні двері. Згодом   перед входом встановили піддашшя і оновили сходи. А будівлі бібліотеки, яка поруч, можна поспівчувати – вона стара і давно потребує капітального ремонту.

 Ряд ремонтних робіт із встановленням додаткового конвектора, проведенням водогону і каналізаційної системи, закупівлі оргтехніки зробили в адмінбудинку. Староста села Віталій Теребецький каже, що у великій будівлі, частину якої займає колишня контора колгоспу (вона тепер належить ПАП «Агропродсервіс»), планують розмістити усі соціально-культурні установи – пошту, бібліотеку, ФАП – у цьому є логіка і економія бюджетних видатків.

Оновлено зв’язок і дороги           

У Синяві і Синягівці провели Інтернет, зробили повністю нове освітлення вулиць. Дороги в селі – теж не в найгіршому стані. У 2018 р відремонтували 1 км автодороги місцевого значення Капустинці-Синява, а на 2021-2022 рр.. за кошти держбюджету заплановано продовження поточного середнього ремонту цієї автотранспортної артерії в селі – 1,2 км і ремонт мосту.

  • Децентралізація, об’єднання населених пунктів у громади – це, з одного боку, позитивне явище, адже зростає фінансова спроможність громади, а  також знято значну частину відповідальності з керівників сіл, тобто старост, – переконує староста села Віталій Теребецький. – З іншого боку, проблемою є те, що староста не може розпоряджатися фінансами громади, які збираються на території села, і оперативно вирішувати його нагальні потреби, а також визначати пріоритети – що потрібно оновлювати, ремонтувати, будувати. Але, сподіваємося, що керівництво і установи громади не залишаться байдужими до проблем Синяви.

                                          Роман ЯКЕЛЬ

Від freemanua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *